Керівник МО викладачів ЗВ -  капітан запасу Мельник С.В.

Підготовка учнівської молоді до вивчення військової справи та служби в Збройних силах України.

Забезпечення безперервного поступу процесів розбудови незалежної Української держави, як безпеки суспільства є невіддільне від навчального розв’язання цілого комплексу проблем національного виховання

У будівництві Української держави Збройним Силам належить особлива роль. Армія не тільки вагома ознака державності, її гарантії, але й школа військово-патріотичного виховання як допризовників, так і військовослужбовців. Тому й завдання перед педагогами та вихователями, щоб допризовниками, усвідомлюючи своє високе призначення захисників нашої землі, з честю виконували Конституцію України, військову присягу, виховували в дусі зміцнення патріотичних почуттів, із великою відповідальністю навчались військової справі, освоювали сучасну техніку.

Тому проблема молоді має як загальнодержавний, так і суто військовий аспект, бо її світогляд, мораль, ставлення до захисту своєї держави матеріалізується у практичній діяльності армії й у безпеці України в цілому. То ж на сьогоднішній день молодіжна

політика держави набуває особливої актуальності, а допризовна підготовка постає одним

 із найголовніших чинників формування готовності до захисту Батьківщини.

"Питання виховання патріотизму, формування державної ідеології й національного світогляду у молоді України тісно пов’язані із сучасними державотворчими процесами.

До них входять такі ідейно-політичні чинники, як ставлення до ідеї державності,

до рідної землі”.

Військово-патріотичне виховання учнівської молоді є складовою національного

 виховання, а тому в наш час воно є особливо актуальне.

У зв’язку з цим проблема розглядалася на спільному засіданні комітетів Верховної Ради України з питань національної безпеки та оборони та з питань науки й освіти в листопаді 2001 року. Так, наводились цифри, що у Російській Федерації на предмет "Основи захисту Батьківщини” передбачено 180 навчальних годин, тоді коли в наших школах – 140.

Ми стверджуємо, що роль допризовної підготовки в даний час підвищується у зв’язку з переходом на створення професійної армії (як відомо, перехід Збройних Сил на комплектування за контрактом планується провести у три етапи ) Тож бачимо, що основна робота з військової професійної орієнтації проводиться під час здобуття молоддю середньої освіти.

Є необхідність підкреслити, що згідно з "тимчасовою інструкцією щодо організації відбору на військову службу” за контрактом приймаються громадяни України, які прослужили на строковій службі не менше одного року і мають відповідну професійну підготовку за фахом.

Отже, дехто з державних службовців глибоко помиляються, коли думають, що з введенням професійної армії допризовна підготовка як така не потрібна, але навпаки, її роль значно підвищується.

Слід наголосити, що відповідно до Державної програми реформування та розвитку Збройних Сил України зменшився строк строкової військової служби з 18 до 12 місяців. Тому є нагальна необхідність збільшити обсяги допризовної підготовки щоб майбутній захисник Вітчизни, маючи глибокі знання з допризовної підготовки, міг за рік оволодіти військовою спеціальністю.

У процесі проведення занять з допризовної підготовки учнівська молодь усвідомлює основні вимоги Конституції України з військових питань, Закону України "Про загальний військовий обов’язок і військову службу”, морально й фізично готовиться до військової служби, отримує військово-патріотичне загартування як могутній стимул у боротьбі за розбудову нової незалежної України та його війська. "І до війська має прийти молода людина, готова захищати Батьківщину не лише тому, що так велить відповідний закон, а й за своїми переконаннями, сформованими задовго до того, як одягне військову форму.”

До кожного юнака необхідно доводити, що військова служба – це не тільки обов’язок громадянина України, а важливий процес подальшого розвитку та фізичного змужніння особистості, формування чітких чоловічих рис характеру, загартування тіла й духу, зміцнення патріотичних почуттів, щоб у будь-який час стати на захист Батьківщини.

Ми маємо пам’ятати, що чим вищою буде психологічна підготовка учнівської молоді до військової служби, тим краще й успішніше вона проходитиме. "Розв’язуючи питання про мету виховання сучасної учнівської молоді, ми мусимо рахуватись не лише з нашими традиціями, а й з тими завданнями, що ставить перед нами сучасне й майбутнє, а також прийняти до уваги психічні властивості нашого народу, як позитивні, так і негативні.

Перші треба розвивати, другі усувати або принаймні ослаблювати,”

Сумніву не підлягає, що допризовна підготовка як би синтезує всю роботу з готовності учнівської молоді до служби в армії.

За моїми переконанням, кожний викладач допризовної підготовки, думаючи про підвищення ефективності цієї роботи, в першу чергу повинен добиватися високих можливостей над формуванням якостей майбутнього захисника Батьківщини. «Український лицар живе для Батьківщини: він завжди готовий віддати за неї своє життя. Найдорожче для нього – лицарська честь і слава.”

Окремо треба сказати, що глибоке вивчення основ Конституції, прав і обов’язків захисника України, повага та дотримання народних символів і національної символіки, державного Герба, Прапора і Гімну має велике значення для мобілізації учнівської молоді на вивчення військової справи й підготовки до служби в Збройних Силах України. Немаловажне значення має виховання правової культури, поваги до законів, формування національного менталітету.

Треба признати, що для того, аби викликати зацікавленість до військової служби і офіцерської професії, слід організовувати зустрічі допризовників у навчальних закладах із ветеранами Великої Вітчизняної та Другої світової війни, учасниками визвольних змагань, курсантами військових училищ, військовослужбовцями Української Армії. Знайомство з людьми, які присвятили своє життя народові, боротьбі за свободу й незалежність Вітчизни, допомогло учням глибше усвідомити самі поняття "Батьківщина”, "захист батьківщини” зрозуміти, що захист Вітчизни – священний обов’язок кожного громадянина.

За нашим переконанням, військово-патріотична робота з молоддю в першу чергу покликана формувати бойовий, морально-психологічний дух. "Звідси – важлива проблема критеріїв патріотичної вихованості. Не можна забувати, що особливо сильно і яскраво патріотичні почуття й переконання виражаються в силі духу, у волі людській тоді, коли Батьківщина в небезпеці в годину найтяжчих випробувань. Тому ми, освітяни, у думці вимірюючи вихованість своїх вихованців, зобов’язані виходити з критерію: а як би повелася ця людина на полі бою?” (В. Сухомлинський).

Практичний досвід і наукове дослідження дає підстави говорити, що допризовна підготовка в учбових закладах є центром, навколо якої розвивається військово-патріотична робота. Вона в даний час займає вагоме місце у навчально-виховному процесі, належить до ефективних засобів підвищення військових знань, дисципліни допризовної молоді, фізичного розвитку, витривалості, відповідає завданням підготовки юнаків до служби в Збройних силах України.

"Морально переконана людина – та, яка твердо впевнена в глибокій справедливості й істинності норм народної, християнської, загальнолюдської моралі, визнає їх необхідність і неухильно їх дотримується.”

Можна також констатувати, що світова наукова література з питань педагогіки й психології засвідчує, що сучасне військо вимагає високого морального стану в більшій мірі, ніж у колишніх арміях, оскільки науково-технічний прогрес створює все нові й нові види зброї і військової техніки. Н.Коупленд у своїй книзі "Психологія й солдат” пише "Якщо нація не готова вмерти за свою свободу, вона втратить її.” Сьогодні ми повинні визнати, що турбота про престиж армійської служби справа загальнодержавна. Побудова незалежної держави без патріотичного виховання її громадян рівнозначна зведенню будови без фундаменту.

Наукове дослідження та педагогічна практика свідчать, що у підготовці учнівської молоді до служби в армії велику роль має втілення у її життя позашкільної освіти, основними завданнями якої є виховання патріотизму, любові до України, поваги до народних звичаїв, традицій, національних цінностей України, а також інших націй і народів.

Досліджуючи проблему підготовки до служби в армії, приходимо до висновку, що проводи призовників мають бути урочистими дійсно святами, з участю керівників, громадськості, школи, селянських спілок, підприємств, духовенства. "Розбудовуючи Збройні Сили, муситься брати нові форми патріотичного виховання вояків”

Так, на мій погляд, вагомий внесок у підготовку юнаків до служби в Збройних силах України робить всеукраїнська громадська добровільна оборонно-патріотична й спортивно-технічна організація – Товариство сприяння обороні України.

ТСОУ має виконувати свої основні завдання – готувати допризовників для служби в Збройних Силах України, займатися військово-патріотичним вихованням учнівської молоді, спортивним вишколом майбутніх військовослужбовців. "Вийти на новий шлях, або впасти на дорозі до нового життя – це те найважливіше, що мусить бути заховане й збережене, і цим завданням повинні орієнтуватися усі, хто хоче зістатись гідним свого краю і свого народу.”

З метою вироблення готовності підростаючого покоління до служби в Збройних Силах України широко використовуються різні форми військово-патріотичної роботи. У школах, ліцеях, професійно-технічних училищах для молоді проводяться бесіди на військово-технічні теми, створюються стрілкові, автомобільні, авіамодельні, радіотехнічні клуби.

Вивчення проблеми мобілізації молоді до військової справи і підготовки до служби в Збройних Силах України показує, що великою популярністю у учнівської молоді користуються виставки бойової техніки й зброї, воєнізовані естафети, які проводяться обласними адміністраціями, при активній допомозі військових частин, Товариств сприяння обороні України, інших організацій, що зобов’язані брати участь у військово-патріотичній роботі. Підготовка учнів до служби в армії через налагоджену систему допризовної підготовки та через ТСОУ – перспективний шлях до професійної підготовки майбутніх воїнів.

Майбутнє України формується сьогодні у роботі з учнівською молоддю, яка в майбутньому буде виконувати свій конституційний обов’язок строкової та контрактної служби. А тому Указ Президента України "Про відродження історико-культурних та господарських традицій Українського козацтва” має надзвичайно велике значення для підготовки допризовників до служби в Збройних Силах України.

Закладена в Указі підтримка взаємодії Українського козацтва з державними органами щодо підготовки молоді до служби в армії, організації фізкультурно-спортивної та культурно-просвітницької роботи сприятиме, на нашу думку, реалізації могутнього ідеологічного потенціалу Українського козацтва й утвердження серед допризовників таких позитивних рис, як хоробрість, стійкість, твердість характеру, любові до України.

Сумніву немає, що основним завданням міжнародної добровільної, незалежної, добродійної оборонно-спортивної національно-патріотичної громадської організації "Українське козацтво” є сприяння підготовці учнівської молоді до військової служби, військовому вишколу, мобілізація її на вивчення військової справи, відродження національно-духовних скарбів великої козацької доби.

Українське козацтво займається підготовкою нового покоління в дусі українського козацького лицарства, втіленням у життя української національної ідеї, відданості українському народу.

На мій погляд, важливе значення має міжнародна добровільна, незалежна, всеукраїнська, оборонно-спортивна, національно-патріотична громадська організація "Українське козацтво” – це посвята учнів у козачата, організація осередків джур, юних козаків. Проводиться робота по створенню Всеукраїнської молодіжної козацької організації "Січ” розвитку молодіжного руху на лицарських традиціях, тощо.

В наш час, на початку становлення Української Держави, стара система допризовної підготовки була втрачена, а нова ще тільки створюється. Відновлюється, але дуже повільно. Ще багато юнаків за підтримкою батьків роблять усе, аби ухилитися від призову, отримати пільгову відстрочку.

Тому важливо, щоб допризовна молодь із патріотичних мотивів виявляла ініціативу щодо вчасної постановки на облік у військовому комісаріаті.

Цьому мають сприяти як державні заклади, так і суспільні організації такі як  "Сокіл”, "Джура”, та багато інших, які мають вносити свій вклад у мобілізацію молоді до захисту Вітчизни, виховання її в дусі любові до України.

Як підтверджують наукові пошуки з проблеми мобілізації молоді до служби в Українській Армії важливу роль має діяльність ветеранів Великої Вітчизняної війни та визвольних змагань.

Ради й групи ветеранів здійснюють шефство у школах, ліцеях, гімназіях. Завдання ветеранських організацій – це готувати юнаків до військової служби з урахуванням славних традицій Збройних Сил. До майбутніх захисників Вітчизни ветерани доводять пам’ятні історичні події Великої Вітчизняної війни. І тут закладаються великі виховні можливості формування гордості за причетність до героїчного минулого нашого народу: міста-герої Київ, Одеса, Севастополь, Керч, місця форсування Дніпра, "солдатські поля”, братські поховання, меморіали, тощо.

Вивчення даної проблеми дає підстави зробити висновки та сформулювати певні положення, які б на мій погляд, сприяли покращенню підготовки учнівської молоді до захисту Вітчизни:

Вивчати дисципліну "Захист Вітчизни” у 10,11 класа за 140 годинною програмою.

Надати викладачам допризовної підготовки статусу заступника директора навчального закладу з виховної роботи – керівника допризовної підготовки /”військовий керівник”/, що значно зменшить плинність кадрів, підвищить престиж педагогічних працівників.

Наголошую, що для проведення заходів з учнівською молоддю з героїко-патріотичної роботи маємо підготувати фахівців, у яких є досвід роботи у виховних структурах Збройних Сил України на посадах психологів, соціологів. Тобто вони повинні мати педагогічну освіту (військову), практичний досвід роботи і військової служби, володіти організаторськими здібностями.

Сумніву не підлягає, що оновлення змісту та шляхів формування в учнівської молоді педагогічно-психологічної готовності до служби в Збройних Силах України дасть змогу успішно розв’язувати завдання допризовної підготовки.

Робимо висновок, що забезпечення безперервного поступу процесів розбудови незалежної Української держави, як безпеки суспільства є невіддільне від навчального розв’язання цілого комплексу проблем національного виховання, в тому числі корінного поліпшення навчання та військово-патріотичного виховання, одним з напрямків роботи якого є мобілізація учнівської молоді на вивчення військової справи й підготовки її як до строкової так і до контрактної служби в Збройних Силах України.

Отже, для створення дійсно професійної армії необхідно укомплектовувати її якісним особовим складом у першу чергу, на контрактній основі з високим рівнем допризовної підготовки та військово-патріотичного виховання.